Если прояснится голова
Инок59
Право, затянулась клоунада,
Власть *пиарит троллей* неспроста.
Ведь по сути, действо профанада,
От проблем отвлечь им *быдло* надо,
Пока деньги *пилит* гопота.
Зри:- запас *совковый* на исходе,
Падают ракеты и дома.
Начались *брожения* в народе,
А ведь русский по своей природе,
Вилы взяв, не ведает ума…
Скоро ЖКХ мерилом станет,
Истинной политики властей.
Задницы мороз поднять заставит,
Всех, кто ещё как то прозябает,
Словно страус, прячась от вестей.
Дальше рабство душ измерит голод,
А потом посланник сатаны,
Снова нам примерит *серп и молот*,
Тройки, ВЧК, кровавый молох
С примесью этнической войны.
С искры воспылает стяг нацизма,
Над Россией воцарится мрак.
Новый лидер *неокоммунизма*,
В духе обветшавшего троцкизма,
Массы сориентирует, кто враг…
Движется история по кругу,
Лишь разумный *…выйдет за флажки*.
Не пора ли разорвать подпругу,
Дать пинка зарвавшемуся *другу*,
Отобрав *седельные* мешки.
Разнуздать коней… и в чисто поле,
Воевать, оно не созидать.
Горечью пропитаны просторы,
Мерзость запустения во взоре,
Довели Россию, твою мать…
* * *
Нет Руси без вольницы и пашни,
Стонет без ХОЗЯИНА земля.
Тех, кому сорвала алчность *башни*,
Разжиревших, на ресурсах наших,
Надо гнать от власти и руля.
Западный кафтан нам больно тесен,
Засучим же други рукава.
Труд во благо, что может быть полезней,
Расцветёт ОТЧИЗНА хлебом, песней,
Если *прояснится* голова…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
