Я втомилась від болю,
Від рабства колючих дротів,
Сліз підгірклі струмки
Я втомилася лити в долоні…
Серце хоче на волю –
В Ісуса обійми святі,
Розірвавши сітки,
Що тримають планету в полоні.
Помирати втомилась
Щодня, посекундно, щораз.
Від щоденних гріхів –
На снігу закривавлені рани…
Тільки Господа милість
Стирає знеможений час
До основи віків
І вибілює шати багряні.
Я втомилась без віри
По долі іти навмання,
Без любові й надії
Ледь жевріти я притомилась.
Божа ласка безмірна
Смерть чорну хрестом зупиня,
І над Всесвітом сіє Господь
Ніжно-зоряну милість.
2003.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Образы Библии, или чья жена должна в церкви молчать - Лариса Попова Отче наш, Сущий на Небесах, устреми нас к Тебе, даруй нам дух Богоискания, Боговедения и Богопознания; влеки нас, и мы побежим за Тобою; будем радоваться и торжествовать о Тебе, восхищаться Тобою: достойно любят Тебя.
Благословенный, отверзи нам ум к уразумению Писаний, сними пелены и покровы с сердца и ума; даруй нам ум Христов, имеющий мудрость Божию. Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
