В житті моїм все допускаєш Ти,
Святий і вічний Бог. Мене прости,
Що часто забуваю я про це
Й засмучується серце і лице.
Все, що від Тебе, все, що допускаєш
В житті моїм, я з цього користь маю.
За все Тебе я славлю,Бог всесильний,
Творець могутній, мудрий і єдиний!
************************************
Вітаю із Різдвом Христовим!
Бажаю вам в Христі зростать,
Щоб кожний день був світлим, новим,
Щоб з вами була благодать.
************************************
Що бажати? Що казати?
Я бажаю, друзі, вам
У серцях своїх пронести
Все життя Спаса Христа.
***********************************
Ні,Бог - не видумана мрія.
Господь Живий - жива реальність.
Він -найреальніша надія,
Жива любов і Вічна Святість.
ДумкИ, стремління, вподобання
Мої всі знає Серцевидець-
Бог знає серця всі бажання,
Бо тільки Він один Провидець.
**********************************
Онукові
Господь у всьому , скрізь, завждИ
Хай в тебе буде у житті,
Веде, благословляє,
Вчить і охороняє.
На славу Божу ти рости,
А нам лиш радість всім неси.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 9048 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
В звездной круговерти - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Вечером, после радостно предпраздничной беготни сумбурно уходящего года... присела с любимой книгой "Серебряный век русской поэзии"... в уютное кресло - без какой бы то ни было определенно-авторской цели... по ТВ бубнились неутешительные новости - все прекрасно знают, как заканчивался этот високосный год... Открывая книгу на раз - попадаю на стихотворение З.Гиппиус... открывая её на два - читаю стихотворение А.Блока...
**) Примечание в дополнение:
Эти, так сказать поэтико-философские переклички, сложились внезапным экспромтом - мысль, невольно оттолкнувшись от словосочетания "плита могильная" в стихотворении З.Гиппиус, совершенно неожиданно выдала цельность моего первого стиха...
А отправной фразой следующего, моего же стихо-экспромта, так же нечаянно послужили следующие слова из стихотворения А.Блока: "Года проходят мимо..."
С кем из пишущих читателей не бывало такого? когда рождение стиха на поверхностный взгляд абсолютно не связано с твоей действительностью... но, возможно являются неким глубинным отзвуком волнующего всех - т.е. каждого из нас... как и самого автора - в именно такие нечаянные моменты раздумий... или осмыслений абстракно-обобщенной "жизненной круговерти".
Людмила Солма, 12 января 2009
